КАБІНЕТ МІНІСТРІВ
УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
№ 462 від 20 квітня 2011 року
Про затвердження Державного
стандарту початкової загальної освіти
1. Затвердити Державний стандарт початкової загальної
освіти, що додається.
Установити, що Державний стандарт впроваджується з 1
вересня 2012 року.
2. Визнати таким, що втрачає чинність з 1 вересня 2012
р., пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. №1717
"Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст,
структуру і 12-річний термін навчання" (Офіційний вісник України, 2000 р.,
№47, ст. 2033).
3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту вжити
заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових навчальних планів,
навчальних програм для учнів початкової школи з метою забезпечення впровадження
Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого цією
постановою.
Прем’єр-міністр України
М. АЗАРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової загальної освіти
Загальні положення
Цей Державний стандарт початкової загальної освіти
(далі - Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з
урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає
зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських
цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру
освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах
гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і
народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно
зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення
результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
У цьому Державному стандарті терміни вживаються у
такому значенні:
1) громадянська компетентність - здатність людини
активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою
розвитку демократичного суспільства;
2) ключова компетентність - спеціально структурований
комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних
життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх
стандартів;
3) ключова компетенція - об’єктивна категорія, що
фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок,
ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння
вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна
компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних
технологій);
4) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного
процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані
компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;
5) компетентність - набута у процесі навчання
інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей
і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань,
умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
7) комунікативна компетентність - здатність
особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи
взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у
групі, володіння різними соціальними ролями;
8) міжпредметна компетентність - здатність учня
застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи
діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і
предметних галузей;
9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність
орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування
різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі
музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є
здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10) предметна компетентність - освоєний учнями у
процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної
з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;
11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та
характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі
самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі,
ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення,
оцінює;
12) предметна математична компетентність - особистісне
утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні
моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної
діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично
зорієнтованих задач;
13) предметна природознавча компетентність -
особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні
соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі,
пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа";
14) соціальна компетентність - здатність особистості
продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати
різні ролі та функції у колективі.
Державний стандарт складається з:
- Базового
навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком
1 (далі - Базовий навчальний план);
- загальної
характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової
загальної освіти;
- державних
вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком
2.
У результативній складовій кожної освітньої галузі
Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі
предметних компетентностей.
Протягом навчання у початковій школі учні повинні
оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх
особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній
основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.
На основі цього Державного стандарту Міністерство
освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до
яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.
Базовий навчальний
план
Базовий навчальний план визначає зміст і структуру
початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових,
якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично
допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна складова змісту початкової загальної
освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх
загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми
власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається
за допомогою таких освітніх галузей, як "Мови і літератури",
"Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство",
"Здоров’я і фізична культура", "Технології" та
"Мистецтво". Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх
галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової
освіти і наступність основної школи.
В інваріантній складовій Базового навчального плану
визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної
освітньої галузі.
Варіативна складова Базового навчального плану
визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей
регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або)
побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У початкових класах варіативна
складова включає години, які виділяються на вивчення навчальних предметів
освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та
групових занять з учнями.
Вивчення предметів, включених до інваріантної та
варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої
підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.
Навчальне навантаження учнів складається з годин
інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично
допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим
навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації
навчально-виховного процесу.
На основі Базового навчального плану, який визначає
загальні засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі,
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани
для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей
реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної
складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають
щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова
початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації навчального
процесу.
Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального
закладу здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом
сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових з урахуванням
можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.
Освітня галузь
"Мови і літератури"
Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є
розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних
уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня
галузь складається з мовного і літературного компонентів.
Мова навчання
(українська мова, мови національних меншин)
Метою вивчення української мови, мов національних
меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності
шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання,
опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального
досвіду.
Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не
тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і
розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової
загальної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- формування
в учнів мотивації вивчення мови;
- забезпечення
гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання,
говоріння, читання і письма);
- формування
комунікативних умінь;
- опанування
найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням
особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;
- соціально-культурний
розвиток особистості;
- формування
вміння вчитися.
З урахуванням мети і завдань мовного компонента
освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна,
соціокультурна і діяльнісна.
Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому
мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення
мовленнєвої.
Мова вивчення
(українська мова, мови національних меншин)
Метою навчання української мови як державної та інших
мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з
урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- створення
позитивної мотивації до засвоєння знань;
- формування
умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності;
- засвоєння
елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні
для формування мовленнєвих умінь і навичок;
- залучення
до національної культури народу, мова якого вивчається;
- сприяння
інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові
особистості.
Зміст навчання української мови як державної та інших
мов як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як
мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними та
спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.
Іноземна мова
Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів
комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих
на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися
в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм
мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- правильна
вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;
- оволодіння
найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери
спілкування;
- отримання
уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається;
розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання
та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;
- розуміння
на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з
використанням наочності;
- участь
у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і
діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);
- уміння
коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені
для початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого
фольклору;
- оволодіння
технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних
текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;
- правильне
написання слів, словосполучень, речень і текстів;
- засвоєння
елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.
З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови
виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і
діяльнісна.
Літературне читання
метою літературного читання є формування читацької
компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної
компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова,
підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.
У процесі навчання відбувається становлення читача, що
здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його
мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються
морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується
потреба у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- формування
в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
- ознайомлення
учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній
різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей
за допомогою художніх образів літературних творів;
- формування
умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і
навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
- розвиток
мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за
змістом прочитаного (прослуханого);
- формування
в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих
книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання
навчально-пізнавальних завдань;
- розвиток
творчої літературної діяльності школярів;
- виховання
потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та
загальнокультурного розвитку.
З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного
компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання,
навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.
Освітня галузь
"Математика"
Метою освітньої галузі "Математика" є формування
предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для
самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
формування:
- цілісного
сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності
до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням
математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно
міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;
- вміння
користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною
інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати
обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу
вимірювання величин;
- інтересу
до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення
до виконання математичних завдань; уміння навчатися.
В освітній галузі виділяються такі змістові лінії:
числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності;
сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
Освітня галузь
"Природознавство"
Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування
природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань
про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних
орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- виховання
соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних
елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до
природи, людей і самого себе;
- формування
на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює
систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в
ній людини;
- розвиток
розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної
активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і
спілкування;
- забезпечення
єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною
природоохоронною діяльністю;
- засвоєння
традицій українського народу у відносинах людини з природою;
- оволодіння
доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.
Освітня галузь
"Суспільствознавство"
Метою освітньої галузі "Суспільствознавство"
є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської
компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що
складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей,
соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки,
толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- виховання
гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до
етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти
значення життя як найвищої цінності;
- оволодіння
способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають
загальноприйнятим нормам моралі та права;
- розвиток
навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного
спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної
діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і
солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;
- формування
основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної
поведінки.
Соціальна і громадянська компетентності як ключові
мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх
галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських
навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.
Освітня галузь
"Здоров’я і фізична культура"
Метою освітньої галузі "Здоров’я і фізична
культура" є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом
набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та
дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- формування
в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку,
фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з
природним і соціальним оточенням;
- формування
та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;
- розвиток
в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я і
займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну
і духовну складові здоров’я;
- виховання
в учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого
прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно
приймати рішення щодо власних вчинків;
- набуття
учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану
здоров’я;
- використання
у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного
здоров’я та здоров’я інших людей.
Здоров’язбережувальна компетентність як ключова
формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з
урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових
класів.
Здоров’язбережувальна компетентність формується шляхом
вивчення предметів освітньої галузі "здоров’я і фізична культура" і
передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.
З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі
визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична культура.
Освітня галузь
"Технології"
Метою освітньої галузі "Технології" є
формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та
основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у
суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної
технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для
успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної
освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- формування
уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій,
шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до
формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів
роботи та користування інструментами і матеріалами;
- розвиток
пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у
процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів,
уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною
інформацією, вміння працювати з комп’ютером;
- виховання
готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів
виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних
ситуаціях.
- Зміст
галузі “Технології” визначається за такими змістовими лініями: ручні
техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове
мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з
інформаційно-комунікаційними технологіями.
Освітня галузь
"Мистецтво"
Метою освітньої галузі "Мистецтво" є
формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних
компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої
діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.
Для досягнення зазначеної мети передбачається
виконання таких завдань:
- виховання
в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток
художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та
інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;
- формування
в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає
цілісність та видову специфіку мистецтва;
- розвиток
емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності
до самовираження та спілкування.
Зміст освітньої галузі "Мистецтво"
визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та
мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних
видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або
інтегрованих курсів.